Мешканці Золотоноші забезпечені безперебійним водопостачанням. Цю послугу надає комунальне підприємство «Міськводоканал». Золотонісці звикли, що вода з кранів у кожній квартирі не має запаху хлору. Як розповідає виданню Золотоноша.City директор Сергій Кузнєцов, це пояснюється тим, що підприємство застосовує спосіб дезінфекції водопровідної води гіпохлоритом натрію. Варто знати, що це – реагент, виготовлений зі звичайної солі, яку можна знайти на кожній кухні. Саме гіпохлорит натрію покращує якість води з крана – не дає специфічного запаху хлору, має більший ефект знезараження, не утворює побічних сполук.

Застосування цього реагенту стало справжнім відкриттям для старост Золотоніської громади, які днями побували на міському водозаборі. Цю екскурсію для них організували, як і обіцяли, заступник міського голови Олександр Флоренко, начальник управління ЖКГ Артем Харін та Сергій Кузнєцов. Старости побували також біля РЧВ – резервуару чистої води та ознайомилися зі станцією знезалізнення, що була встановлена напередодні війни на кварталі №3.

— Сільські керівники дізналися як ми дістаємо воду, як її очищаємо, як відбувається процес фільтрації, – розповідає Сергій Кузнєцов. – Спробували на смак воду, яка піднімається зі свердловин, а потім ту, яку вже мають споживачі, щоб порівняти та оцінити на смак її якість.

Напередодні війни на третьому кварталі Золотоноші встановили станцію знезалізнення води. Відтоді вона йде, як бутильована. Ні для кого не секрет, що часто, пробуривши власну свердловину у домоволодінні, господарі скаржаться на підвищений вміст сірководню в ній, або заліза. Зарадити може тільки встановлення аналогічної системи, що дозволяє зменшити ці показники і довести їх до норми, які затверджені державою, щоб вода була питною. Але система надто вартісна, її фінансово не осилити самотужки.

— Якість води стала значно кращою, на 220%, – передає враження місцевих голова кварталу Людмила Усик. – Якби не старі труби, то їй би взагалі ціни не було.

Станція знезалізнення викликала жвавий інтерес у старост, кожен з яких мріє про таку систему очищення у своїх населених пунктах. Адже аналіз води у домашніх свердловинах не завжди відповідає державним санітарним правилам і нормам. Олександр Флоренко запевнив, що у перспективі встановлення таких станцій біля сільських резервуарів-веж – цілком реальне. Але попередньо кожен із користувачів повинен чітко розуміти, що ця вода призначена лише для пиття, і аж ніяк не для поливання городів.

Своїми враженнями про «водний» вояж поділилася староста Крупського Надія Хомут:

— Я в захваті від станції знезалізнення. Смакувала водою, вона, як джерельна. Якби у нашому селі поставили таку систему, де все обладнано за новітніми технологіями, впевнена, що кількість споживачів значно зросла б. Зараз мережею користується лише 40 домоволодінь, підключені школа і фельдшерський пункт. Територія міського водозабору доглянута, все по-господарському, скрізь порядок.

— На міському водозаборі діє 8 свердловин, дві з них потребують реконструкції, – каже Сергій Володимирович. – Уже проведена тендерна процедура, визначено виконавця. Але робота загальмувалася через Казначейську службу, яка затримує стартову проплату, що передбачено законодавством.

Залишити відповідь

Your email address will not be published. Required fields are marked (*).